Короткий виклик «Є поранений» сигналізує бойовому медику про необхідність негайних дій. Максим Желіховський із Закарпаття під обстрілами поспішав на допомогу.
Таку інформацію опублікувало Західне регіональне управління Держприкордонслужби України на своїй Facebook-сторінці.
З медичним рюкзаком Максим долав небезпечні ділянки, які обстрілював ворог, працював під мінометним вогнем та ударами FPV-дронів. Його мета була не лише дістатися до пораненого, а й за кілька хвилин зробити все можливе для порятунку: зупинити кровотечу, стабілізувати стан, підготувати до евакуації.
Максим Желіховський, позивний «СКАМ», народився на Закарпатті та долучився до Держприкордонслужби у липні 2020 року, до початку вторгнення. Спочатку він служив зв’язківцем, але з початком війни вирішив стати медиком через велику потребу в таких фахівцях на фронті.
Максим пройшов спеціальну підготовку з тактичної медицини, вчився надавати допомогу під вогнем та проводити евакуацію у бойових умовах. Його направили до бойового підрозділу Чопського прикордонного загону, що діяв на складному напрямку.
Одним з найскладніших моментів стали бої, коли прикордонники опинилися в оточенні на кілька діб. Вони утримували позиції під артилерійським вогнем та атаками дронів. Укриття намагалися знищити, а запаси ставали дедалі меншими.
Під час евакуації шлях повернення був під постійним обстрілом. Максим отримав контузію та обмороження, але після лікування повернувся до виконання обов’язків.
Згодом Максим почав працювати бойовим медиком евакуаційної групи. Кожен виклик про пораненого був новою історією боротьби за життя, яку він проводив максимально оперативно.
Максиму доводилось допомагати важкопораненим, забирати їх з відкритих ділянок під обстрілами та приймати важливі рішення, від яких залежав успіх евакуації.
За час служби він разом із колегами врятував десятки життів. Багато з тих, кого він врятував, згодом знаходили спосіб подякувати.
Нагороди для нього не настільки важливі, як звістки про те, що врятовані ним люди вижили.
Максим не тільки надавав медичну допомогу, а й підтримував колег морально, адже вважає, що іноді просте спілкування важить багато.
За свої вчинки він був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Максим переконаний, що успіх залежить від злагодженої роботи всієї команди.
Сьогодні він продовжує службу у Чопському загоні. Його досвід включає важкі бої, евакуації під обстрілами та порятунок багатьох життів.
І коли знову звучить виклик «Є поранений», він готовий діяти, адже від його швидкості може залежати життя.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
