З давніх часів в українському суспільстві вважалося, що похід на кладовище — це не просто візит, а своєрідний обряд, до якого треба ставитися з повагою та обережністю. Ще б пак, наші предки вірили, що звичайний похід до могил померлих рідних чи знайомих може обернутися ледь не трагедією, якщо не звертати увагу на погані прикмети на кладовищі.
Про це пише видання 7 Днів – новини Закарпаття .
Так, сьогодні, 24 квітня 2025 року, в Україні “Навський Великдень”, тобто Пасха мертвих. В цей день заведено відвідувати кладовище та прибратися на могилах померлих родичів напередодні Проводів (Радониці).
При цьому треба знати деякі нюанси, наприклад, в який час можна туди йти, і є кілька табу, яких варто дотримуватися.
Отож, найкращий час для відвідування кладовища – дообідній, до 12:00. А от ходити на цвинтар після обіду, ввечері та вночі – суворо заборонено. Найгірший час – щойно Сонце починає йти на захід, бо тоді стартує час покійних. Багато хто досі вірить, що після заходу Сонця по всьому “місту мертвих” літають душі, і ті, хто порушив їхній спокій, можуть опинитися у потойбічному світі.
Езотерики наголошують, що на кладовище обов’язково потрібно заходити з відкритими руками – не можна будь-що затискати в долонях. Так радять робити, щоб не занести на територію покійних те хороше, що є у житті людини. Якщо ж була потреба прийти на могилу з сумкою, то її рекомендується повісити на плече чи руку.
Коли приходиш на кладовище, в православ’ї заведено перехрестити себе, а потім прочитати молитву за упокій тих, хто похований.
Також дуже важливо слідкувати за тим, що можна говорити біля могили, а що ні. Наприклад, вважається, що якщо розповідати про успіхи, то можна “поховати удачу”, а якщо сильно скаржитися – душа покійного вирішить, що вас потрібно забрати в потойбічний світ.
Крім того, слід пам’ятати, що, йдучи, завжди потрібно стверджувати – “прощавай”, а не говорити “до побачення” чи “до зустрічі”. Останні фрази можуть сприйнятися як свідчення того, що людина хоче скоріше опинитися серед мертвих.
Не можна також озиратися, виходячи з кладовища — кажуть, можна “забрати” щось із собою, зокрема біду чи злих духів.
Не варто нічого брати з собою додому — навіть квіти чи їжу, залишену на могилі. Це вважається “зворотною дорогою”, тобто енергетичною ниткою, яка зв’язує світ живих і мертвих.
Зазначимо, що багато з цих прикмет мають символічне або психологічне підґрунтя: люди прагнуть пояснити незрозуміле, підтримати певні моральні рамки поведінки у сакральних місцях. Тому ставитися до них можна по-різному — як до культурного явища або як до серйозної перестороги.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
