Відмінності між методами імплантації All-on-4 та All-on-6

Утратили зуби? Сьогодні це не означає, що ви обмежені лише знімними протезами. Сучасна стоматологія пропонує варіанти відновлення зубів за допомогою імплантаційних методик All-on-4 або All-on-6, які дозволяють створити фіксований зубний ряд.

Розглядаємо методику з чотирма імплантами

Метод All-on-4 передбачає, що повний зубний ряд встановлюється на чотирьох імплантах. Два з них розташовуються у фронтальній зоні, а два інші під певними кутами орієнтують у задній частині щелепи, використовуючи наявну кісткову тканину як опору.

Індикації для цього підходу такі:

• часткова або повна втрата зубів;
• слабкі рештки зубів неактуальні для створення опори;
• необхідність позбутися знімних протезів;
• можливість максимально ефективно скористатися кістковою масою для кріплення.

Шість імплантів: у чому перевага?

All-on-6 є варіацією з більшим числом точок опори — шістьма імплантами. Ця технологія забезпечує більш рівномірний розподіл жувального тиску та оптимізує стабільність конструкції.

Цей метод є відповідним, коли кісткова маса дозволяє розміщувати шість імплантів і таке рішення обґрунтовується конкретною медичною ситуацією.

Обираємо між двома підходами

Ключова різниця між цими техніками полягає у кількості імплантів та способах адаптації до навантажень:

• для All-on-4 характерні чотири точки опори;
• All-on-6 спирається на шість;
• вибір стратегії відбувається з урахуванням анатомічного стану та клінічних потреб.

Обмеження кісткової маси та можливості імплантації

Недостатня кількість кістки може не виключати процедуру впровадження імплантів. Такий варіант можливий лише після ретельного медичного обстеження:

• оцінка параметрів кісткової тканини в плані висоти і ширини;
• аналіз її якості;
• контроль стану ясен та оклюзійної стабільності;
• визначення оптимальних локацій для встановлення імплантів.

Значна атрофія може вимагати додаткових етапів підготовки перед відновленням.

Отримання “зубів за день” — міф чи реальність?

Часто можна встановити тимчасові протези одразу після процедури; однак це залежить від стабільності закріплення імплантів. Лікувальний процес включає:

1. розміщення імплантів;

? методу потрібен індивідуальний підбір
Перший крок на цьому шляху — ретельне діагностичне обстеження. Фахівець має визначити характеристику стану ротової порожнини, оцінити необхідність додаткових процесур та пропозиції тимчасової фіксації перед виготовленням постійної конструкції:

;
.ul>

Базою для прийняття рішень служить безліч факторів; тому тільки індивідуальний підхід гарантує досягнення бажаного результату.

Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News