Формаційною командою планується перетворення промислової ділянки у Мукачеві на туристичний центр під назвою “Паланок номер два”.
Про це повідомляє УКРІНФОРМ.
Більшість мандрівників сприймають Мукачево як місце для коротких зупинок, щоб відвідати замок “Паланок” або розважитися в аквапарку. Проте, на правому березі Латориці, неподалік Сорочої гори, розвивається нова туристична зона, здатна затримати відвідувачів на кілька днів.
У підвалах найстарішого пивзаводу в Україні дослідники виявили стародавні мури палацу Телегді XVI століття, які виявилися старішими за Білий палац князів Ракоці в центрі міста.
Детальніше про плани відновлення промзони в репортажі Укрінформу.
ТРЕТЯ НАЙСТАРІША БУДІВЛЯ У МУКАЧЕВІ
Якщо ви відвідали “місто номер один”, як називають місцеві свій населений пункт, завітайте на територію Мукачівського пивзаводу. До війни та пандемії місто розробляло стратегії утримання туристів на кілька днів, зокрема через фестиваль “Варишське пиво”, який успішно провели кілька разів. На останньому святі використовували бренд із зображенням князя Ференца ІІ Ракоці з кухлем пива.
Пивзавод, заснований при палаці графа Телегді, зараз розташований за 15 км від замку “Паланок” у напрямку Чинадіївського замку Сент-Міклош. Будівля привертає увагу навіть під час проїзду повз неї. Це місце було перетином старих торгових шляхів, тому воно цікаве з історичної точки зору.
Згідно із записами Укрінформу, було віднайдено залишки найстарішої будівлі у Мукачеві, палацу Телегді з природного каменю. Планується створення музею пивоваріння, а на локації проходитимуть лекції від істориків.
– Залишки палацу Телегді вдалося виявити завдяки дослідженням із істориком Йосипом Кобалем. Підвали, де були знайдені мури, є частиною найстарішого в Україні пивзаводу. За формою це конструкція з товстими стінами понад 1,5 метра та склепіннями. Довжина приміщення становить близько 40 метрів, – розповідає Віктор Стинич.
Подробиці щодо мурувального спадку були вже відомі з монографій та позначень на старих картах.
– Власність території заводу належала Телегді ще з 1575 року. У документі від 1593 року йдеться про передачу майна дітям, тоді як у 1597 році вона офіційно згадується як Podhering castely. Будівля мала склепінчастий підвал, дерев’яний другий поверх і галерею. Захист забезпечували вежі й стіна-паланок, – зазначає дослідник.
Зараз підвали без охоронного статусу, хоча на заводі є табличка, що це пам’ятка архітектури 1728 року, проте встановлена на іншій будівлі. Це пов’язано з тим, що в радянський час цю солодовню більше вподобали чиновники.
– Ці землі ніколи не досліджувалися через те, що тут завжди була приватна власність. Хоча завод продовжує виробництво солоду, це цікавий об’єкт для вузьких спеціалістів. Відкриття такої локації як палац Телегді вигідне Мукачеву, адже це зміна історії міста. Палац Телегді старший за Білий палац Ракоці на 70 років, – ділиться Віктор.
ПІДГОРЯНСЬКИЙ СКАРБ
Біля пивзаводу є інші цікаві знахідки.
– Наприклад, у 1880 році, біля мосту через Латорицю виявили підгорянський скарб – цінну археологічну знахідку доби бронзи і раннього заліза. Належить до території сучасного Підгоряно. Скарб містив бронзові мечі з залізними заклепками, що свідчить про початок використання заліза, – зазначає Стинич.
Місце знахідки розташоване на старовинному торговому шляху зі старою митницею. Граф Телегді, володар замку Чинадіївський, збудував Підгорянський палац поруч. Тут також стоїть пам’ятник Підгорянській битві, який відзначають угорські громади щороку. Для мукачівців ця битва мала значення через те, що вони захищали місто від австрійської армії. В честь битви було споруджено обеліск із природного каменю.
МІСЬКЕ ЛЬОДОСХОВИЩЕ І МОНАСТИР
Сороча гора, розташована поруч, теж має власні історії.
– Тут збереглися залишки льодосховищ 1729 та 1825 років, які використовувалися для збереження льоду і, можливо, пива. Також є згадки про монастир св. Анни часів князя Федора Корятовича. Залишки стін там є, однак комплекс ще не досліджувався, – наголошує гід.
«ПАЛАНОК» НОМЕР ДВА
На пивзаводі нині працюють малі підприємства. Хоча пиво тут постійно не варять, в солодовнях готують сировину для інших заводів.
Будівлі різних періодів – від австро-угорської архітектури до радянських добудов – вже привертають увагу туристів. Але, щоб заповідник став популярним туристичним місцем, потрібен інвестор для розвитку “другого Паланку”.
ТУРИСТИЧНИЙ ВЕКТОР МУКАЧЕВА
У червні заплановано проведення пивного фестивалю за участі крафтових броварів.
– Фестиваль – це початковий крок для розвитку туризму. Ми працюємо над створенням потоку відвідувачів, прийомом груп і покращенням території. Наші плани – залучити 200 тисяч відвідувачів на рік, як і в “Паланок”, хоча це залежить від багатьох факторів, – ділиться Віктор Стинич.
Індустріальна територія зберігає історичні артефакти, важливі для музею: конструкції для пивоваріння, вагонетки для солоду. Планується реставрація і створення екскурсійного маршруту.
Мукачево обрало розвиток у туризмі, на відміну від промислових центрів. Збільшення туристичних місць змінить структуру економіки міста, а закінчення війни дозволить реалізувати ці плани.
МУКАЧІВСЬКЕ ПИВО ЗІ СТАРИХ АРХІВІВ
– Вікторе, чи готується зараз мукачівське пиво, відоме саркастичними приказками?
– Нині завод виробляє солод, але також варять невелику кількість живого пива з коротким терміном зберігання. Його якість може залежати від свіжості продукту. Ціни на мукачівське пиво демократичні, а його смак змінюється з кожним днем, – відповідає Віктор.
Історики активно працюють над пошуком рецептів пива, виготовленого для Ракоці чи Шенборнів.
– Є дані, що у 1567 році для гарнізону варили пшеничне пиво. Хочемо відтворити цей історичний напій, – ділиться він. – Мукачево вважає свій завод першим промисловим пивоварним комплексом в Україні.
ЗАКАРПАТТЯ: ВИНО ЧИ ПИВО
– Чи мають перспективу пивні фестивалі на Закарпатті, яке славиться вином?
– Пиво є популярнішим, ніж вино, але в Мукачеві є упередження щодо місцевого пива. Багато хто віддає перевагу імпортним маркам. Важливо популяризувати місцеві продукти, в тому числі й через фестивалі, – говорить Віктор. – Сьогодні пивний ринок пропонує безліч смаків і інновацій, які привертають увагу і можуть конкурувати з відомими брендами.
ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР І ПИВНИЙ САД
На майбутнє планується створення багатофункціонального простору з музеєм, зоною відпочинку та фуд-кортом.
– Хочемо відновити старовинний пивний сад, де відвідувачі зможуть насолоджуватися місцевими стравами та напоями, – ділиться Віктор. – У концепції розглядається також ринок їжі за прикладом інших міст. Економічний ефект від туризму може бути значним, а потенціал цієї території колосальний. Це сприятиме розвитку міста та створенню робочих місць.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
