Поминальні дні після Великодня: що варто знати про Проводи та Гробки

У різних куточках України поминальні дні після Великодня мають різні назви — Проводи, Провідна неділя, Провідний тиждень, Радониця, Гробки. Та попри розмаїття назв, традиції та заборони у ці дні майже однакові.

Про це пише видання 7 Днів – новини Закарпаття з посиланням на кандидатку історичних наук, етнологиню Анастасію Кривенко.

Проводи, Гробки, Радониця – це поминальний період, який настає через 9 днів після Великодня і завжди випадає на вівторок. У 2025 році пам’ятний день буде 29 квітня – саме в цю дату прийнято ходити на кладовище. Однак для більшості людей вівторок є робочим днем, тому аби кожен українець міг вшанувати близьких, церква проводить додаткове заупокійне богослужіння наступної неділі після Великодня.

Таким чином, Проводи 2025 року триватимуть з 27 по 29 квітня. Ці дні є особливими для вшанування пам’яті померлих родичів.

Під час Проводів у храмах або на кладовищах проводять панахиду – спеціальне богослужіння за упокій душ. Панахида, назва якої походить від грецьких слів “весь” і “ніч”, колись тривала всю ніч, але сьогодні зазвичай відбувається вдень. Богослужіння супроводжується молитвами за спокій душ.

Зазначимо, що поминання спочилих в Україні має давні корені, які сягають ще язичницьких часів, але з прийняттям християнства ці традиції гармонійно поєдналися з церковними обрядами. Основними способами вшанування померлих, за вченням церкви, є молитва та добрі справи, зокрема милостиня.

Що несуть до церкви на Радоницю

Традиційно до церкви на поминальну службу приносять круглий хліб або калач, який має символічне значення. Також дозволяється приносити олію, фрукти, печиво чи цукерки, але ці продукти не є обов’язковими.

У деяких регіонах України готують коливо – ритуальну страву, яку освячують у храмі.

Священники закликають зосереджуватися на духовному аспекті поминання, уникаючи надмірного зосередження на матеріальних аспектах. Саме тому церква закликає роздавати продукти нужденним із проханням помолитися за спочилих, а не нести до храму у великій кількості.

Категорично заборонено приносити м’ясні продукти чи алкоголь, адже це суперечить духовному сенсу поминання.

Що потрібно нести на цвинтар

На кладовищах у дні Проводів заведено наводити лад на могилах: прибирати, саджати квіти, оновлювати огорожі.

Окрім цього, віряни запалюють свічки чи лампадки за упокій, адже світло символізує Христа та духовний зв’язок між живими й померлими.

Що не можна робити на Радоницю

Згідно з народними повір’ями в поминальні дні слід дотримуватися низки заборон:

• забороняється робити якусь важку роботу, особливо ту, що пов’язана із землею – копати, орати, саджати, сіяти – вважається, що в такий спосіб людина виявляє неповагу до померлих, турбує їх, і вони мститимуться;
• не можна ставити огорожу – для цього треба забивати дошки в землю, це також турбує померлих, а ще люди вірили, що через це потім не буде дощу та врожаю;
• не можна шити – кажуть, що так можна “зашити очі” небіжчикам;
• не дозволяється рубати – бо нібито людина “відрубає” небіжчикам руки або ноги;
• в жодному разі не можна білити – бо “небіжчикам вибілиш очі”.

До речі, священники зазначають, що панахида та інші поминальні обряди не обмежуються лише Проводами чи батьківськими суботами. Віряни можуть молитися за померлих і приводити до ладу могили в будь-який день року. У церквах для цього встановлені спеціальні столики, де ставлять свічки за упокій. Ця традиція має глибоке значення, адже молитва та світло свічок, за віруваннями християн, допомагають душам знайти спокій. Проводи є лиш нагодою згадати рідних, помолитися за них і поділитися добром із тими, хто цього потребує.