П’ятий рік війни стає ключовим для понад чотирьох мільйонів українців, які знайшли тимчасовий захист у Євросоюзі. Директива, що стала в допомогу у 2022 році, завершить свою дію в березні 2027 року за прогнозами європейських лідерів. Брюссель наголошує, що п’яти років достатньо, тож українці повинні готуватися до переходу на звичайні національні дозволи, зокрема через працевлаштування, освіту чи родинні зв’язки.
Нові підходи ЄС у питанні українських біженців
BBC повідомляє про початок обговорень щодо майбутнього українців у ЄС. Хоча деталі ще не визначені, загальний вектор спрямований на поступове припинення особливих пільг. У Німеччині, де живе близько 25% мігрантів, вже рекомендують оформлювати робочі візи або блакитні карти. Паралельно обговорюють зменшення соціальних виплат Bürgergeld та посилення вимог до знання мови. У Польщі соціальну допомогу на дітей планують прив’язати до відвідування шкіл та працевлаштування батьків. Чехія ж встановила високий майновий поріг для проживання. У Данії та Норвегії обговорюють обмеження для нових прибулих з відносно спокійних регіонів України.
Продовження тимчасового притулку має й економічне підґрунтя: українські мігранти значно впливають на економіку, зокрема у Польщі їхній внесок у ВВП сягає приблизно 3%. Європейські країни зацікавлені у працевлаштованих мігрантах, однак зменшення підтримки тих, хто не працевлаштований, стає тенденцією.
Настрої серед українців також змінилися—тільки 43% розглядають можливість повернення, тоді як 17% вирішили залишитися в Європі. Це виклик для України, де неповернення мільйонів може коштувати економіці до 10% ВВП щорічно. ЄС планує фінансувати програми добровільного повернення через відновлення інфраструктури, а не прямі виплати біженцям. Важливим фактором може стати економічний розвиток України і швидший вступ до ЄС, що дозволило б вільне пересування та роботу без статусу біженця.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
