23 квітня за новим церковним календарем віряни в Україні вшановують пам’ять великомученика Юрія Переможця (Георгія Побідоносця). В народі його називають Переможцем або Змієборцем. Дійсно, день святого Юрія, або Юрія Весняного — це одне з давніх і шанованих свят, яке поєднує християнські традиції зі стародавніми дохристиянськими віруваннями, пов’язаними з пробудженням природи.
Про це пише видання 7 Днів – новини Закарпаття.
Юрій (Георгій) народився в III столітті в Каппадокії, що на території сучасної Туреччини. Його батько, сенатор Геронтій, обіймав високу посаду стратилата в римському війську. Однак його стратили за віру у Христа. Мати з дитиною переїхали до Палестини. Георгій вступив на військову службу і став полководцем та трибуном при імператорі Діоклетіані.
Георгій був радником і наближеним імператора. Однак, коли Діоклетіан почав гоніння на християн, Георгій відмовився від почестей і став на захист християнства. За свою віру чоловік зазнав тяжких мук і від них загинув.
Мощі великомученика поховали в Ліді, а голову зберігали в Римі. В народній уяві та іконографії асоціюється з сюжетом перемоги над дияволом-змієм. Ця легенда виникла в Малій Азії у IX ст., а згодом поширилася й на наші терени.
В українській традиції святий Юрій був покровителем Русі, Київщини, Галичини, Володимира, Львова, Білої Церкви, козацтва і українського війська. На честь святого названий Собор святого Юра у Львові.
Цікаво, що в багатьох країнах День святого Георгія є національним святом.
До святого Юрія звертаються з молитвами про здоров’я військовослужбовців, просять захисту від хвороб і нечисті, а також про охорону худоби від недуг. Дівчата моляться з проханнями послати гідного нареченого.
Зі святом Юрія Змієборця в народній культурі українців пов’язано багато аграрних і скотарських звичаїв і повір’їв. Більшість із них традиційно стосуються початку літнього скотарського сезону. Худоба займала важливе місце в житті селян, тому багато юріївських звичаїв пов’язані з її захистом від впливу нечистої сили та хижих звірів. В багатьох регіонах України також побутували традиції, пов’язані з прогнозуванням майбутнього урожаю.
Так, у цей день наші предки вперше виганяли худобу на пасовище, і щоб вберегти її від лиха, обприскували свяченою водою. Також було заведено молитися святому Юрію про гарний врожай і захист від шкідників. Крім цього, пращури збирали ранкову росу, адже вона вважалася цілющою, та вмивалися нею.
Що не можна робити на Юрія
Наші предки ставилися до цього дня з особливою обережністю та дотримувалися низки заборон, щоб не порушити гармонію природи та захистити своє господарство. Так, у давнину люди не сварилися та не сперечалися у свято Юрія. Вважалося, що будь-яке погане слово або висловлена образа мають силу тривалого прокляття. Водночас сварка, яка станеться на Юрія, може тривати роками.
Також пращури уникали гучних гулянь і веселощів. Справа в тому, що цей день варто присвятити вшануванню природи й худоби, а не розвагам.
Крім цього, не слід брати в руки гострі предмети та займатися рукоділлям, зокрема шити, вишивати та в’язати. За народними повір’ями, виникає високий ризик зіпсувати врожай і позбавити родину щастя, якщо користуватися гострими знаряддями у цей день.
До того ж не слід стригти чи фарбувати волосся. Згідно з прикметами, людина може стати вразливою, а її самопочуття різко погіршитися. Важливо зазначити, що також не можна мати справу з шерстю чи вовняними нитками, оскільки це може зашкодити здоров’ю худоби.
Народні прикмети
- Якщо надворі тепло, то літо прийде рано.
- Якщо побачите на траві росу, то буде щедрий врожай.
- Якщо на Юрія піде дощ, то виросте багато трави.
- Якщо на вулиці здійметься сильний вітер, то така погода буде протягом тижня.
- Якщо в цей день піде сніг, то цьогоріч буде рясний врожай.
- Якщо вранці безвітряно, то ранні посіви будуть вдалими.
- Якщо вітер дме з південного напрямку, то буде гарний врожай.
- Якщо вітер дме з північного напрямку, то буде неврожай.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
