Російське вторгнення глибоко вплинуло на систему охорони здоров’я в Україні, викликавши серйозні проблеми як у фізичному, так і в психологічному стані населення.
Щоденні повітряні тривоги, часті відключення світла, руйнування інфраструктури та постійний стрес стали причинами розвитку хронічних захворювань, збільшення травматизму на робочих місцях і передчасного старіння населення.
Вплив нічних тривог на сон українців
Через регулярні нічні атаки значно погіршилася якість сну. За даними Укрінформу, вимушене пробудження вночі та перебування в укриттях скоротило час сну середнього українця на 40 хвилин за ніч.
Така нестача сну веде до серйозних наслідків: зниження концентрації, брак уваги і труднощі в прийнятті швидких рішень, що особливо небезпечно для медиків, водіїв і промислових працівників.
Зростає кількість психічних розладів. У медичних працівників часто діагностують депресію і посттравматичний стресовий розлад.
Частішають і соматоформні розлади, при яких відчуваються фізичні симптоми без органічних причин, зокрема у чотири рази частіше серед окремих груп населення.
На жінок випадає більша частка цього психологічного навантаження, тому вони частіше повідомляють про подібні симптоми.
Фізичні наслідки хронічного стресу негативно вплинули на перебіг захворювань, особливо на серцево-судинні хвороби і діабет другого типу. Найбільш складна ситуація в деокупованих і прифронтових регіонах на сході та півночі країни.
Кількість неконтрольованих кризових станів і важких аритмій у людей з гіпертензією значно зросла.
Війна спричинила гормональний дисбаланс, що вплинуло на репродуктивну систему жінок: порушення менструального циклу і зростання ускладнень під час вагітності зросли вдвічі.
Високий рівень травматизму на роботі в Україні: з 2022 до 2024 року тисячі працівників зазнали поранень під час виконання своїх обов’язків у воєнних умовах, причому багато випадків закінчилися фатально.
Очікується зростання інсультів, інфарктів і неінфекційних захворювань на 20–30%, а хвороби з віддаленими наслідками продовжать зростати.
Україна потребуватиме довготривалої державної підтримки на найближчі 5–10 років для подолання цих викликів.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
