Як почати пасхальну трапезу, щоб у родині панували мир і злагода? Відкриваємо традиції Великодня та розповідаємо, чому першим потрібно їсти освячене яйце та паску, а також як молитва допомагає створити атмосферу єдності.
Про традиції Великодня пише видання 7 Днів – новини Закарпаття.
Отож, сьогодні, 20 квітня християнський світ разом святкує велике та світле Свято Воскресіння Христового. Після завершення Великого посту віряни з особливою увагою ставляться до першої трапези, дотримуючись давніх традицій та обрядів.
Так, щоб у родині був мир, злагода і Божа благодать, пасхальну трапезу традиційно починають з молитви – вся родина дякує Богові за воскресіння Христа, за їжу й за сім’ю. Це може бути “Отче наш” або коротка подячна молитва своїми словами.
Багато хто вважає, що починати їсти за Великоднім столом можна з будь-якого продукту, головне, щоб він був освячений у церкві.
Однак, згідно традицій, першим потрібно з’їсти крашанку – один з головних символів свята та вічного життя. Так, господар або старший у родині розрізає яйце на стільки частин, скільки є людей, і роздає кожному.
Не дарма в народі кажуть: “Хто з одного яйця їстиме – той у злагоді житиме”.
У народі вірять, що кожен член сім’ї повинен взяти по крашанці або писанці і позмагатися, стукаючи ними одна по одній. Чиє яйце не розіб’ється, той на весь рік отримає щастя та удачу.
Варто нагадати, що за переказами перше пасхальне яйце піднесла Марія Магдалина імператору Тіберію. Так, після воскресіння Ісуса Христа вона прийшла до римського імператора зі словами: “Христос Воскрес!”. Не можна було приходити з порожніми руками, тому вона принесла йому в дар яйце. Проте Тіберій не повірив її словам, заперечивши, що ніхто не може воскреснути, так само як біле яйце не може стати червоним. Як тільки він це сказав, яйце, яке принесла йому Марія Магдалина, набуло червоного кольору. З того часу і з’явився звичай фарбувати яйця.
Навіть, якщо людина з якихось причин не може їсти яйця, то на пасхальному столі вони обов’язково повинні бути.
Освячений хліб (паска) – символ тіла Христового, який їдять наступним. При цьому паску не можна різати ножем – її традиційно ламають руками.
Далі — інші освячені страви (м’ясо, сир, масло тощо).
Зазначимо, що цей порядок – не суворий ритуал, а щира традиція, яка передається з покоління в покоління.
До речі, особливу увагу приділяють залишкам освяченої їжі: їх не викидають, або доїдають, або закопують у землю в місцях, де ніхто не ходить, щоб не топтатися по святому.
Читайте новини Закарпаття Telegram / Facebook / Google News
