Секрети ідеального великоднього кошика: що покласти, щоб не схибити

Великдень уже близько, а разом із ним — і традиція освячення великодніх кошиків. Як правило, люди стараються покласти в кошик якнайбільше різноманітної їжі і навіть алкогольні напої. От тільки щоб не порушити духовного сенсу свята, деякі продукти краще в кошик не класти.

Про те, що покласти у великодній кошик, а що залишити вдома, пише видання  7 Днів – новини Закарпаття.

Насамперед зазначимо, що у Новому Заповіті немає жодної згадки про освячення їжі у Великдень. Освячення їжі стало традицією Церкви з часом — як частина літургійного і культурного розвитку. Священники кажуть, що великодній кошик – це не стільки набір продуктів для освячення, скільки справжній обрядовий символ, у якому кожен елемент має своє духовне значення.

Відповідно до православної традиції, у Великодньому кошику має бути лише та їжа, від якої людина утримувалась під час посту. Це ті продукти, які були доступні як для багатих, так і для бідних верств населення.

Отож, як правило, до кошика кладуть писанки чи крашанки, паску зі здобного тіста, сирну запіканку, кільце ковбаси та шматок сала.

Паска – головний символ свята, символ Воскресіння та вічного життя. Священники кажуть, що освячуючи Великодній хліб, люди дякують Богові за те, що він дарує нам і всьому світові велике торжество воскресіння, надію на вічне життя і перемогу над смертю, яку він здійснив.

Яйця (писанки, крашанки) – символ відродження, життя.

М’ясо, ковбаси та сало – символи достатку та завершення посту. Їх можна класти до великоднього кошика, а от кров’яні страви, такі як кров’янка – під забороною. Адже у Писанні сказано не вживати продукти з крові, а тим більше заборонено – нести їх для освячення.

Сир і масло – уособлюють чистоту, щедрість, багатство. Ще б пак, молоко – це перша їжа, яку пробує дитина, а разом з молоком вона отримує турботу неньки. Як правило, до кошика кладуть сирну паску, запечений сир або масло. Рідше звичайний сир чи молоко. Ці продукти несуть у кошику в маленьких посудинах, зверху — хрест із масла чи сиру як знак освячення.

Хрін – символ сили духу та страждань Ісуса. Ця приправа нагадує нам про міцне коріння, яке дає людині віра у Воскресіння Господнє. Хрін також трактується як міцність людського духу після прийняття таїни Сповіді та гірку долю у рабстві та гріху.

Свічка – запалюється під час освячення, символ світла Христового.

Рушник – кошик накривають вишитим рушником, як прояв поваги до святині.

Неоднозначні думки щодо освячення солі. Дійсно, те що сіль опинилася чи не у кожному великодньому кошику – скоріше народна традиція, аніж церковний звичай, наголошують священники. Вони кажуть, що не варто освячувати сіль і перець, бо ці продукти не були під забороною під час посту.

Разом з тим, суворої заборони щодо солі у великодньому кошику немає. Люди вірять, що освячена сіль має цілющі властивості і буде оберігати протягом всього року.

У деяких регіонах також кладуть до кошика мак або пшоно. При цьому Церква наголошує, що склад кошика не має бути надмірним. Освячувати потрібно лише ті продукти харчування, що мають символічне й духовне значення.

До речі, великодній кошик рекомендується прикрашати квітами, стрічками і сувенірами з пасхальною тематикою: курчатами, ягнятами, писанками. Зробити великодню корзинку можна більш святковою, прикрасивши її рушничком та вічнозеленими рослинами (ялина, сосна, мирт). Зелені гілочки – це знак вічного і безсмертного життя.

Чого не варто класти у великодній кошик:

• алкоголь – церква не благословляє його освячення;
• фрукти, солодощі, торти – не є традиційними святковими символами Великодня;
• гроші – не мають духовного значення в контексті освячення;
• напівфабрикати або фастфуд – суперечать і духу свята, і традиції;
• гострі спеції чи соуси – не мають символіки в християнській традиції.