На Закарпатті підтвердили випадок теніаринхозу: медики нагадують про небезпеку паразитів

Сьогодні 9 лютого Закарпатський ЦКПХ  лабораторно зафіксував випадок паразитарного захворювання — теніаринхозу, збудником якого є бичачий ціп’як.

Фахівці підкреслюють, що паразитарні інфекції й надалі становлять серйозну загрозу для здоров’я людини та потребують уважного ставлення.

Про це повідомляє Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України.

Бичачий ціп’як (Taenia saginata) належить до найбільших паразитів: його довжина може сягати 10–12 метрів, а в кишківнику людини він здатен існувати роками. Найчастіше зараження пов’язане зі споживанням яловичини, яка не пройшла достатньої термічної обробки, або з куштуванням сирого фаршу. У такому м’ясі можуть бути личинки паразита, що виглядають як дрібні білі утворення.

Однією з характерних ознак теніаринхозу є рухливість сегментів паразита, які можуть самостійно виходити з організму. Це вважають одним із найбільш специфічних симптомів захворювання. Окрім цього, паразит виснажує організм, споживаючи поживні речовини, що з часом призводить до втрати маси тіла, слабкості та загального погіршення самопочуття.

Не менш серйозну небезпеку становить свинячий ціп’як (Taenia solium) — збудник теніозу. Попри менші розміри, зараження ним може мати значно тяжчі наслідки. Інфікування найчастіше пов’язане з уживанням сирої або недостатньо термічно обробленої свинини. Особливу загрозу становить цистицеркоз — стан, за якого личинки паразита поширюються організмом і можуть уражати м’язи, очі та навіть головний мозок.

Серед типових симптомів гельмінтозів медики називають порушення апетиту, дискомфорт у животі, нудоту, здуття, швидку втомлюваність, дратівливість і проблеми зі сном. Насторожити має поява у випорожненнях або на білизні білих плоских фрагментів, схожих на стрічки.

Для профілактики фахівці радять дотримуватися базових, але важливих правил: ретельно термічно обробляти м’ясо, купувати його лише в офіційних місцях торгівлі, не нехтувати особистою гігієною, уникати страв із сирого м’яса без упевненості в якості продукту та забезпечувати належні санітарні умови утримання худоби.