Досвідчені садівники застерігають садити м’яту у відкритий ґрунт: в чому небезпека для саду і городу

Про м’яту на городі мріє кожна господиня. Ще б пак, ця ароматна трав’яниста рослина широко використовується у кулінарії, медицині та косметології. А ще вона відома своїми заспокійливими та лікувальними властивостями. От тільки мало хто знає, що попри свіжий аромат і корисні властивості, м’ята може стати справжньою проблемою для городу і саду.

Про це пише видання  7 Днів – новини Закарпаття.

Так, досвідчені садівники знають, що м’ята це надзвичайно інвазивна рослина. Вона швидко розростається у відкритому ґрунті в різних куточках грядок, утворюючи густу мережу кореневищ, і позбутися її потім майже неможливо.

Через це м’ята може витісняти інші культури, не залишаючи їм шансів на повноцінний розвиток: інші рослини не отримують достатньо вологи, поживних речовин і світла.

“М’ята дуже агресивна. Варто їй пустити коріння — і вона витіснить інші рослини, позбавляючи їх води, поживних речовин і навіть світла”, — розповіла Анна Хекман, фермерка та експертка з рослин.

З цієї причини фахівці не радять висаджувати м’яту без обмежень – найкраще вирощувати її в горщиках або окремих контейнерах, щоб контролювати її ріст і запобігти захопленню всього саду. Тільки так можна буде контролювати її ріст і зберегти баланс у своєму саду.

Правда, є ще один спосіб “обмеження” – при облаштуванні грядки рекомендується встановити по краях шифер, залізо або пластмасу, вкопавши смуги обгороджувального матеріалу на глибину залягання коренів рослини.

Тож, перш ніж прикрасити город пахучою зеленню — подумайте двічі, адже за певних обставин м’ята може виявитися не союзником, а загрозою.

Поради для висаджування м’яти

Ідеальне місце для посадки м’яти – відкрита ділянка, яка добре освітлюється сонцем протягом дня, з досить родючим та вологим грунтом.

Щоб м’ята росла рівномірно, її рекомендують висаджувати рядами з відстанню між ними 30–40 см. Між окремими саджанцями краще залишати близько пів метра – м’ята швидко розростається і з часом утворює густі зарості. Якщо потрібно, щоб кущики були щільними, але невисокими, через два тижні після посадки варто прищипнути верхівки молодих рослин.

У догляді м’ята невибаглива. Їй потрібен регулярний полив, а також мульчування ґрунту – бажано з додаванням золи та компосту. Підживлення, як правило, проводиться двічі на рік: навесні – для активного росту, та восени – перед заморозками, під час глибокого перекопування землі.

Збирати м’яту найкраще в період цвітіння – саме тоді в ній найбільше ефірних олій, які надають рослині аромату й користі.

До речі, найсильнішим ментоловим ароматом володіє м’ята перцева (Mentha piperita). У дикій природі цей вид м’яти не зустріти — він був виведений англійськими ботаніками XVII століття шляхом схрещування м’яти водяної і м’яти колоскової.